Книги автора: Марко Вовчок

«Сон» Марка Вовчка – оповідання, у якому зображується життя селян таким, яким воно б мало бути: вільним і щасливим***. Доля всміхнулася молодій дівчині Домасі: вона вийшла заміж за коханого. Перу автора належать подібні ідилічні твори, такі як «Орися» і «Викуп».

«Павло Чорнокрил» Марка Вовчка – психологічне оповідання, у якому розкрито низку морально-етичних проблем. Павло одружений з тихою і доброю Галею, але підступна спокусниця Варка намовляє його вбити жінку. Засліплений хижою красою, Павло відмовляється від світлого, сходить на шлях згуби і нівечить своє життя. До інших прозових творів автора належать оповідання «Козачка», повісті «Інститутка» та «Кармелюк» тощо.

«Одарка» Марка Вовчка – оповідання про трагічну долю закріпаченої дівчини, яку насильно забрали від батьків на служіння панам***. У творі продовжується тема згубної влади панів, яка також виразно звучить і в інших оповіданнях, серед яких «Горпина», «Отець Андрій», «Викуп».

«Максим Гримач» Марка Вовчка – оповідання, написане в дусі романтизму. Сила кохання і невідворотність фатуму поєдналися в трагічних образах молодої дівчини і парубка, яким не судилося дочекатися весілля. Домовина стала весільною постіллю, і лише вічний біль у серці буде нагадувати батькові про його старшу доньку. Глибокий психологізм, акцент на почуттях і ліричність є характерними для оповідання «Максим Гримач» Марка Вовчка.

«Горпина» Марка Вовчка – це соціально-побутове психологічне оповідання, написане в дусі експресіонізму***. В Горпини помирає єдина улюблена донечка, злий пан не дозволив матері бути з хворою дитиною. У творі продовжується тема згубної влади панів, яка також виразно звучить і в інших оповіданнях, серед яких «Одарка», «Отець Андрій», «Викуп».

«Чумак» Марка Вовчка – оповідання про нещасливу долю закоханих, яких розлучили***. Гриць чумакував і закохався у Марину, та її віддали силоміць за нелюба. Змарнів парубок, і єдина втіха йому була – чумацькі мандри. Перу автора належать також й інші оповідання, зокрема, «Сон», «Чари» тощо.

«Чари» Марка Вовчка – оповідання, у центрі якого – любовний трикутник. Хима кохає Тимоша, та він сватає іншу***. Засмучена дівчина знаходить знахарку, стає відьмою і розлучає Тимоша з Оленою. Для твору характерні морально-етичні мотиви, перу автора належать інші подібні твори, зокрема, оповідання «Чумак», «Не до пари» та ін.

«Мати вмерла – я ще малесенькою була, добре й не запам'ятаю. Тільки мені наче сниться, що хитав мене хтось у колисці і співав надо мною тихесенько. Як поховали паніматку, батько не хотів удруге оженитись. Не буде вже над мою першу милу, – було, каже. – Коли господь її прийняв, нехай уже діточки господарюють!» Батько наш був дуже добрий: жалував нас обох рівно, і брата й мене. Жили ми при достатку, всього було доволі; що, було, собі задумаю, те й зроблю: все мені вільно було. Що яке-то моє дівування було розкішне й веселе, то й згадать любо!..»

«Панi наша була не перволiток та й не яка стара; а з себе була висока, огрядна, говiрки скорої, гучної. Вбиралася шпетненько – шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка. Ходить, було, як намальована…»