Книги автора: Марко Вовчок

«Молодой богатый козак Шкандыбенко стоял над рекою и смотрел в воду. Река глубока и широка, вода синя и чиста и катится с сверканием и гулом. Под ногами у козака отражался свежий, низкий, зеленый пустой берег, где он стоял; в середине реки видно ясное небо с играющим, искрящимся солнцем, а около супротивного берега в воде опрокинулась деревня…»

«Я родом-то издалёка, свой край чуть помню: увезли меня оттуда по шестому году. Вот только помню я длинную улицу да темный ряд избушек дымных; в конце улицы на выгоне стояли две березы тонкие – высокие. Да еще помню, у нас под самым окном густые такие конопли росли, а меж коноплями тропиночка чернела, а где-то близко словно ручеек журчал, а вдали на горе лес зеленел. Да еще я помню свою матушку родную. Все она, бывало, в заботе, да все сиживала пригорюнившись… Отца я не зазнала: он помер, мне еще и году не было. Жили мы в своей избушке… После, на чужой стороне, часто мне, бывало, те дни прошлые пригрезятся, что кругом поле без краю, солнце горит и жжет, сверкают серпы, валится рожь колосистая; я сижу под копной, около меня глиняный кувшинчик с водой стоит; подойдет матушка с серпом в руке, загорелая она, изморенная, напьется воды из кувшинчика, на меня глянет и мне усмехнется… А зимою! в печи дрова трещат, в избушке дымно; хлопочет заботная моя матушка, а в окно глянь – снежная пелена белая из глаз уходит; во всех избах сенные двери настежь, и валит из дверей дым серый…»

«Жила-была одна почтенная семья, которая, вовсе того не ожидая и не желая, воспитывала пребеспокойного сына. Родители были почтенные, бабушка и дедушка почтенные, дяди и тетки почтенные, братья и сестры почтенные, но он ни в кого из них не уродился и, чем больше входил в лета, тем чувствительнее огорчал всех родных и знакомых. Сначала он рос себе ничего и, казалось, мало чем отличался от прочих детей, но не успел стать на ноги, как уже начал чудить и затейничать…»

«Я родился в тихой глуши нашего пространного отечества, в незнаемом уголке -ской губернии, в селении Тернах. Селение Терны скрыто от взоров любознательных путешественников, каждое лето поспешающих на богомолье в -ский славный монастырь, опоясывающими его с трех сторон лесистыми горами, которые, сходясь полукругом к многоводной и быстрой реке, изобилующей рыбою и воспитывающей на берегах своих стаи водяных птиц, образуют обширную впадину, нечто вроде исполинского гнезда, веселящего в весеннее время бархатной мягкостью своей муравы и свежестью густолиственных садов…»

«Купецька донька» Марка Вовчка – психологічне оповідання про нерівний шлюб, який опинився трагедією***. Ганна Акимівна покохала простого кучера Єфима, але його суворий норов звів її в могилу. Перу автора належать й інші російськомовні оповідання, такі як «Саша», «Катерина» тощо.

«Саша» Марка Вовчка – оповідання про нещасливу долю простої селянської дівчини. Саша закохалася у панського племінника, однак, їм не дозволили одружитися, а нерішучість юнака призвела до сумної розлуки і до смерті дівчини***. Твір є одним з кращих зразків російськомовної малої прози Марка Вовчка, до яких також належать «Маша», «Катерина» та ін.

«Маша» Марка Вовчка – російськомовне оповідання, головною героїнею якого є смілива дівчина, якій болить доля закріпачених селян***. Панські звичаї та життя простих людей викликають обурення в неї, адже усе це суперечить людським правам і гідності. Перу авторки належать й інші твори, у яких розкривається схожа проблематика, зокрема, повість «Інститутка», оповідання «Горпина», «Одарка» та ін.

«Катерина» Марка Вовчка - психологічне оповідання про долю жінки, яку пани привезли з далеких країв***. Все життя тужила Катя за рідними місцями, поки не знайшла своє призначення у допомозі хворим людям. Твір входить до російськомовної збірки Марка Вовчка «Рассказы из русского народного быта» разом з такими творами як «Маша», «Купецька дочка» та ін.

«Іграшечка» Марка Вовчка – це російськомовна соціально-побутова повість, у якій авторка продовжує характерну для її творчості тему тяжкого життя поневолених людей***. «Жаліслива» поміщиця відібрала в матері-кріпачки шестирічну донечку Груню і, давши їй нове ім’я, перетворила на свою іграшку. Перу авторки належать й інші твори, у яких розкривається схожа проблематика, зокрема, повість «Інститутка», оповідання «Горпина», «Одарка» та ін.

«Дев’ять братів і десята сестриця Галя» - героїко-романтична повість, яка за стилістикою нагадує казку***. У центрі твору – тяжке життя багатодітної вдови, сини якої не спромоглися вийти зі злиднів і встали на шлях розбійництва. «Дев’ять братів і сестриця Галя» є яскравим прикладом повісті-казки, у цьому ж жанрі написано твір «Кармелюк» Марка Вовчка.

«Кармелюк» Марка Вовчка – героїчна повість-казка, у якій автор романтизує та возвеличує національного українського героя, керівника повстанського руху на Поділлі у 1813-1835 рр.*** Устим Кармелюк – гарний і мужній, чесний і безкорисливий, він полишає спокійне сімейне життя заради боротьби за правду. «Кармелюк» є яскравим прикладом повісті-казки, у цьому ж жанрі написано твір «Дев’ять братів і сестриця Галя» Марка Вовчка.

«Чортова пригода» Марка Вовчка – гумористичне оповідання про чоловіка, який зустрівся з нечистою силою***. Чорт у творі не є уособленням зла, він скоріше виглядає кумедним і жалюгідним. Біда чоловікові, коли жінка має зміїну та вередливу натуру – така основна думка оповідання «Чортова пригода» Марка Вовчка. Перу автора також належать інші прозові твори, зокрема, «Чумак», «Чари», «Сестра тощо.

«Інститутка» Марка Вовчка – це соціально-побутова психологічна повість, у якій гостро піднято проблему панської влади над простими людьми***. Пиха і вередливість панів викликають обурення, чесність і доброта підневільних людей – симпатію і співчуття. Іншими творами автора є оповідання «Козачка», «Невільничка» тощо.

“Невільничка” Марка Вовчка є оригінальним прикладом оповідання-казки***. Сама письменниця називає твір казкою, її основою стала народна “Дума про Самійла Кішку”. До інших прозових творів автора належать оповідання «Козачка», повісті «Інститутка» та «Кармелюк» тощо.

«Отець Андрій» Марка Вовчка – оповідання про щасливу долю закоханих Тимоша та Оксани, яким вдалося повінчатися і оминути гнів пана, що хотів сплюндрувати честь дівчини***. Образ отця Андрія є втіленням справедливого суду і гідності. У творі продовжується тема згубної влади панів, яка також виразно звучить і в інших оповіданнях, серед яких «Одарка», «Горпина», «Викуп».

«Три долі» Марка Вовчка – психологічна повість про трьох дівчат, які закохалися в одного парубка***. У творі авторка продовжує тематику взаємин між людьми, змальовує різні типи характерів. Перу автора належать інші подібні твори, зокрема, «Павло Чорнокрил», «Не до пари» тощо.

«Сестра» Марка Вовчка – це соціально-побутове оповідання, в якому авторка розкриває проблему складних сімейних стосунків***. Головна героїня живе у брата, але його жінка страшенно її не любить, через що бідолашна змушена йти по світу шукати іншої долі. Перу автора також належать інші твори подібної тематики: «Свекруха», «Не до пари», «Викуп» тощо.

«Викуп» Марка Вовчка – це соціально-побутове оповідання, в якому автор продовжує типову для її творчості проблему тяжкої долі поневолених кріпосних людей***. Яків Харченко готовий віддати життя, аби отримати визвольний лист і одружитися з коханою.. Оповідання «Викуп» належить до кращих зразків малої прози автора поруч з такими творами як «Павло Чорнокрил», «Одарка», «Отець Андрій тощо.

«Свекруха» Марка Вовчка – соціально-побутове оповідання про злу вдову Орлиху, яка звела нанівець життя молодої невістки і власного сина***. Проблема родинних стосунків гостро звучить у цьому творі. Перу автора також належать інші твори подібної тематики: «Павло Чорнокрил», «Не до пари», «Викуп» тощо.