Книги автора: Луиза Мэй Олкотт

London 1880: Evelyn und Paul Forsyth stehen kurz vor ihrer Hochzeit, als der Bräutigam von seinen Erinnerungen an ein unheimliches Erlebnis in Ägypten heimgesucht wird. Seinerzeit hatte er sich mit Professor Nathan Niles in der gewaltigen Cheops-Pyramide verirrt.

Les quatre filles du docteur March est tiré de l&apos;expérience personnelle de Louisa May Alcott qui avait trois sœurs. Ce roman est la magnifique histoire de quatre jeunes filles aux caractères bien trempés et de leur mère dans la tourmente de la guerre de sécession. Alcott nous montre que la vie et le bonheur se composent de choses simples. <br/> Louisa May Alcott (1832 – 1888) est une romancière américaine, connue surtout pour son roman Les quatre filles du docteur March (Little Women).

mehrbuch-Weltliteratur! eBooks, die nie in Vergessenheit geraten sollten. <br/> Neuengland in den 1860er Jahren: Die Schwestern Meg, Jo, Betty und Amy halten eng zusammen, denn ihr Vater ist als Pastor im amerikanischen Bürgerkrieg, und finanziell ist die Familie nicht auf Rosen gebettet. Die vier so ganz verschiedenen Mädchen durchleben ihre Jugend mit allem, was sie ihnen bietet und zumutet – Nachbarjungs und Moralapostel, Theatergänge und Sonntagsschule, Glück und Leid. &apos;Betty und ihre Schwestern&apos; erzählt von den verschlungenen Wegen zum Erwachsenwerden.

Koyu bir feminizm savunucusu olan Louisa May Alcott tarafından kaleme alınan «Jo’nun Oğulları»ında başkahramanımız Bayan Jo, oldukça kültürlü ve kendini bütünüyle evlatlarına adamış yürekli bir annedir. Oğulları ise keşmekeşli hayat mücadelesinde pek çok zorlu sınavdan geçecektir. Ama Bayan Jo’nun evlatlarına olan koşulsuz sevgisi ve bilge yol göstericiliğiyle bu sorunların üstesinden el birliğiyle geleceklerdir. Esasen «Jo’nun Oğulları»nda başkahraman Bayan Jo, günümüz ebeveynlerinin de kendisinden faydalanabileceği bir karakterdir. Çünkü onun annelik anlayışı, her koşulda ve her zaman evlatlarını sevgi ile kucaklamaktan geçer… «İyi birer örnek olun. Sizi rahatsız ettiğim için beni affedin sevgili oğullarım ama verdiğim öğütleri asla unutmayın. Belki bu söylediklerimin sonuçlarını asla öğrenemeyeceğim ama size yararlı olacağını düşünüyorum. İyi niyetle söylenen birkaç gelişigüzel söz, bazen çok şaşırtıcı biçimde yararlı olabiliyor. Zaten biz yaşlı insanlar, bunun için varız. Yoksa bizim deneyimlerimizin hiçbir faydasını göremezsiniz. Elimden geldiğince oğullarımı ve kızlarımı güvende tutmaya çalışıyorum, burası ahlaka önem veren bir yer, eskiden beri burada erdemli bir hayat yaşanır, aynı zamanda öğretilir de…»

Історія родини Марч, яку американська письменниця Луїза Мей Олкотт (1832–1888) почала розповідати в «Маленьких жінках», так захопила читачів, що авторці довелося написати ще одну книжку – «Маленькі чоловіки». Вони вже вийшли у видавництві «Фоліо». Роман «Хлопчики Джо» завершує цю сагу. Нині сестри, які крізь роки пронесли свою дружбу, знову разом. Сталося це завдяки невгамовній Джо, яка змогла об’єднати всіх близьких навколо спільної справи – виховання молоді. Тим часом її хлопчики, що стали першими учнями в старовинному Пламфілді, дорослішають, вирушають в інші світи, закохуються, потрапляють у складні життєві ситуації. Проте навіть за цілковитої безвиході не втрачають надії, бо в них є місце сили, куди можна повернутися і в горі, і в радості.

Роман «Маленькі жінки» Луїзи Мей Олкотт збирає урожай слави вже майже два століття. Його називають одним з найвідоміших у світі творів американської літератури для юнацтва. Четверо юних сестер – Мег, Джо, Бет та Емі, які народилися в заможній родині, а нині потерпають від бідності, хоч інколи й нарікають на долю, але день у день вчаться наповнювати душу добром та милосердям. Кожна з них має свої риси характеру, вирізняється неповторною зовнішністю і манерами, світобаченням та інтересами. Але вони люблять одна одну та батьків, вміють знаходити радість у простих речах і тим самим творять навколо себе атмосферу справжності, яка притягує інших.

Американська письменниця Луїза Мей Олкотт (1832–1888) здобула світову славу завдяки роману «Маленькі жінки». Його героїні виросли, а улюблениця читачів Джо здійснила свою мрію виховувати хлопчиків. У старовинному маєтку вона заснувала незвичну школу, де нема строгих правил і чіткого розпорядку, та й програма не вимагає засвоїти якомога більше предметів. Хлопчики, різні за віком і характерами, шибайголови й зовсім безпомічні, розпещені надмірною батьківською увагою й колишні безпритульні, навчаються цінувати дружбу й покликання, порядність і співчуття. Непрості випробування роблять їх справжніми чоловіками. Адже не вік визначає це поняття.

Друга частина непідвладних плину років «Маленьких жінок» Луїзи Мей Олкотт занурює читачів у доросле життя сестер Марч. Чи підбере ключі до щастя Мег? Який вибір зробить бунтівна Джо? Як складеться доля Бет? Що похитне, здавалося б, усталені погляди Емі? У дівчат настав неповторний період життя, під час якого відбувається становлення особистості і на який водночас припадає чи не найбільше душевних переживань – юність. Письменниця описує його передовсім через проникливе змалювання внутрішнього світу героїнь, їхньої реакції на непрості, а інколи – трагічні виклики.