Современная украинская литература

В краю, где такие широкие реки, что даже птицы летят с опаской, где солнце такое большое, что кажется, его хватит на всех, жили когда-то счастливые люди. Всё разорвала, навсегда, гражданская война. Вороны и чужие стервятники молча кружат теперь над краем брошенных домов, реки потекли нечисто, леса пропали и превратились в пустоши. Лжецы, клоуны в страшных масках, рвут на части землю, рвут с людьми, которые живут на ней. Кто ещё жив, верят лжецам, как слепые идут по кругу. Чайки у Азовского моря кричат, будто зовут на помощь... Край...Край... Край... Нет уже ничего целого, и не будет... Содержит нецензурную брань.

«Герострати» Емми Андієвської – філософський роман, в якому читач зустріне чимало рефлексій про Бога, людину та світ***. В основі назви твору - історія про мешканця Ефесу Герострата, який спалив храм Артеміди у рідному місті, аби прославитися. Авторка викриває «геростратизм» як вічну жагу людини до здобуття слави будь-яким способом. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста-валети», «Шухлядні краєвиди» та ін. Емма Андієвська – українська письменниця та художниця, яка працює у стилі сюрреалізму та герметизму.

Все мы по большей части живём в атмосфере защищённости и безопасности. Одни предпочитают строить планы на каждый день, другие действуют спонтанно. Так или иначе, мы примерно знаем, что с нами будет завтра, через месяц, через год. Но иногда случай вносит в нашу судьбу свои коррективы. И от очередной мутации КОВИДа уже не спасёт никакая вакцина. Выживут лишь единицы, на кого падёт слепой выбор судьбы. Но Вы выжили… Повезло? На первый взгляд, да. Но дело в том, что в этом новом мире жизнь разительно отличается от той, какой Вы жили ранее. Ждёте какого-то спасительного указа президента? Но его нет. Эвакуации в свободную от заражения местность? Её тоже некому назначить. А помимо того, вчера в эфир не вышел вечерний выпуск новостей, которые Вы привыкли смотреть за последнее время, а сегодня телевизор и вовсе отказывается ловить каналы. Куда-то пропал Интернет – «Фейсбук», «Инстаграм», «Тик-Ток» для Вас теперь тоже недосягаемы. Вы пытаетесь позвонить родным, чтобы узнать, как дела у них, но мобильной сети нет. Как нет и газа, воды и электричества. Со двора уже второй день не вывозится мусор… Вы приходите на работу, а, оказывается, что офис, в котором вот уже несколько лет работаете, закрыт. Никаких пояснительных записок на двери обнаружить не удаётся. Но что это? Дальше по улице, где находится супермаркет, в который Вы часто заходили после работы, слышатся какие-то звуки. Крики людей и громкие хлопки… Это выстрелы! И стреляют не где-то в зоне боевых действий, а в центре Вашего родного города! Что Вы будете делать дальше? И что будут делать люди, окружающие Вас? Ведь, по сути, выбор не велик – оставаться самими собой или потерять последнее, что делает людей людьми, ввязавшись в борьбу за власть и скатившись до первобытных инстинктов в условиях, когда грубая физическая сила главенствует над общепринятыми человеческими нормами и здравым смыслом. В книге содержится нецензурная лексика.

1900 рік, Кам’янець. У середмісті жорстоко вбито молодого слідчого. Його тіло повністю знекровлене. Містяни щільніше зачиняють віконниці та бояться ночі. Подейкують, що то повернулося древнє жахіття. Хірург із повітового Проскурова, Яків Ровнєр, приїздить до Кам’янця й опиняється у вихорі загадкових подій. Убивства містян якось пов’язані зі стародавніми племенами, що оселилися на кам’янецьких скелях тисячі років тому. Те, що відбувається, змушує затятого матеріаліста Ровнєра повірити у надприродне й переглянути своє ставлення до легенд. За примхою долі він виявляється втягненим у кількасотрічний конфлікт двох могутніх родів і має розкрити прадавню таємницю губернського Кам’янця…

Вихованці війни, вони мали за розкіш одяг і взуття, за щастя – відвідини кінотеатру на зекономлені на їжі копійки… Вони мріяли, закохувалися, одружувалися й не ділили дітей на своїх і чужих… Коли Марія та Роман побралися, вони були ще зовсім молоді, але душами вже починали сивіти: далося взнаки життя під час німецької окупації. Насильство, знущання, голод, смерть проносилися перед дівчачими і хлопчачими очима, щоб потім відгукнутись у війні за людську гідність і право на спокійну старість… Раніше книга виходила під назвою «Не вурдалаки».

Данило Кажанівський продав душу дияволу. Скільки дівочих душ він занапастив! Коли одна дівчина наклала на себе руки, козак Ілько Косозуб зібрав людей для помсти, і Данила спалили. Минуло майже сто років. У Миргороді планує весілля Роман Кажанівський, його наречена Ліза мала б радіти… якби не цей холод між ними. Натомість вона все частіше думає про Ярослава, кузена Романа та господаря маєтку «Гніздо Кажана». Чорні язики кажуть, що він ще гірший від свого предка. Та її нестримно тягне до нього. Між ними – прірва і гострі уламки минулого. Аби не втратити Лізу, Роман розповідає, що Ярослав – справжнє чудовисько. Та поступово Ліза усвідомлює, що справжній монстр не завжди той, що з чорними крилами…

Еллі здавалося, що Тимур – її доля. Він обіцяв їй розкішне життя в Йорданії. Та натомість виявився одним із торгівців «живим товаром». Елла опинилася на чужині, у полоні в жорстокого та небезпечного Хасана. Випадково її помічає Мурат, племінник Хасана та його цілковита протилежність. Він миттю закохується в горду українку, і про цю пристрасть дізнається одна з дружин Мурата – Фатіна. Відтепер Елла опиняється між двох вогнів… Беззахисна невільниця, життя якої нічого не варте. Мурат – її остання надія на порятунок. А вона – його остання надія на щастя…

Кирило закохався в Кіру ще в школі. Та вже тоді було зрозуміло, що вони занадто різні, щоб жити разом. Весілля не змінило цієї обставини. У 2014 році почалася війна, і запальна та відчайдушна Кіра вирушила на фронт добровольцем. Чоловік не міг відпустити її саму. Він ладен був піти за коханою в саме пекло. Кирило воював поруч, коли Кіра отримала те страшне поранення. А одного дня в комп’ютері дружини він знайшов те, що може перекреслити їхнє спільне майбутнє. Невже жінка, заради якої він помер би, має інше життя, де для Кирила немає місця?..

Хтось дізнався про давній гріх старого Антона Личака, надіслав листа з єдиним реченням: «Час повертати борг» – і збурив його спокій. А в сусідки Ольги своя драма: її син закохується в дочку бізнесмена Єгора, і та відповідає взаємністю, – але юна пара не знає, що насправді вони брат і сестра. Повертається з колонії Богдан, засуджений за вбивство, якого не чинив. Його дружина обрала щастя з іншим, а донька й не підозрює, що в неї є тато… Долі мешканців вулички з символічною назвою Обітниця переплітаються в тугий вузол, де свої драми і щемливі стосунки, давні й теперішні почуття. Кожен з них давав свою обітницю. Та чи кожен дотримався її крізь час?

Тамара любила лілії. Особливі, неповторні… Ці ніжні квіти нагадували їй про маму – гарну, тендітну та водночас сильну жінку… Мами не стало, коли Тамара була зовсім дитиною. Вона досі пам’ятає той жахливий день. Відтоді щороку на могилі матері з’являється кошик із чудовими ліліями. Тамара марно намагалася дізнатися, від кого він. Так само марно вона прагла дізнатися правду про батька… У річницю маминої загибелі Тамара зустрічає на кладовищі чоловіка, який називає себе знайомим матері. Жінка розуміє, що він знає більше, ніж говорить…

Софійка відчувала біду, тому благала коханого Сашка не їхати в чергове відрядження. Із лагідною посмішкою він сказав, що повернеться за кілька тижнів, однак цього не сталося… Дівчина у відчаї! Від рідних хлопця вона дізнається, що спіткалося лихо і її Сашко потрапив до лікарні. Однак, побачивши його, Софійка розуміє: усе набагато страшніше… До видання також увійшли оповідання з циклу «Грані сьогодення»: «Особисте», «Мій Тарас», «Він, вона і вино», «Запізніле зізнання», «Новий міст», «Співбесідник за викликом», «Однокласник», «І щоб ніхто й ніколи…».

Ростислав майже не звертав уваги на закохану по вуха Марусину. Він погрався з її почуттями, пішов до армії і повернуся з іншою дівчиною. Принижена зрадою та вщент розбита Марусина, покинувши все, поїхала до Данії на заробітки, щоб повернутися сильною, самодостатньою, успішною. Ще раніше сестра Марусини Ореста виїхала в Данію і, здається, знайшла там своє жіноче щастя. З надією на краще туди ж вирушила Любаня – сусідка Марусини. Три жінки, зраджені найдорожчими людьми, стануть одна для одної янголами-охоронцями. Бо кожна має хай і обпалені, проте міцні крила. Три жінки, що шукали щастя, опинилися над прірвою. Та не для того, щоб упасти, а щоб злетіти.

Регіна виросла в дитбудинку. Не потрібна нікому, зайва в цьому світі, вона пізнала чимало поневірянь. Марія – донька заможних викладачів, у неї завжди були дефіцитні захцянки та дорогі іграшки. Але на п’ятнадцятий день народження дівчини сталося страшне: батьки загинули в автокатастрофі. Марія опиняється в дитбудинку, де знайомиться з Регіною. З’єднані горем, сирота від народження й колишня багатійка стануть там найліпшими подругами. Обидві згодом пізнають біль зради. Обидві вистраждають своє право на любов і спокій. Але тільки одній із них вирішувати, чи заслуговує на щастя інша…

Наталія Ошатна після смерті чоловіка всю любов дарувала доньці Ларисі. У часи безгрошів’я намагалась утримувати себе та її, як уміла. А коли Лара, тяжко перенісши травму зрадженого кохання, завагітніла, вмовила не брати гріх на душу й зберегти дитину. Так народилася Надійка. Але Лариса, талановита музикантка, щодень проживає з почуттям безвиході, не знаходячи місця в житті. Надійка для неї – нагадування про той найчорніший день, коли всі мрії розбилися на друзки… Зрештою Лариса покидає рідний дім і їде за кордон, сподіваючись на щастя там. Надійка, яка все дитинство мріяла про мамину любов, залишається з бабусею – єдиною близькою людиною. Чи вдасться цим трьом змученим болем жінкам все ж знайти порозуміння? Доля приготувала кожній непростий шлях.

Мія – модна письменниця, що працює над зйомками фільму за своїм романом. Яким же було її здивування, коли на головну роль у фільмі погодився він – столична зірка Роман Звягівський. Але між чоловіком та Мією спалахує неприязнь. Колеги вдаються до радикального кроку: зачиняють обох у готельному номері на ніч. Та очікуваного примирення не відбулося. Мію дратує кожен Романів крок. Що може знати про життя цей балуваний мазунчик? Хіба він пережив би те, що сталося колись із Мією? Кілька років тому вона втратила коханого, репутацію та… дитину. І тепер хоче повернути втрачене. Але Роман зовсім не той, ким видається на перший погляд.

Главный герой ЛитРПГ не будет спасать мир или нечто подобное. Эта короткая книга призвана поднять настроение всем читателям, в особенности тем, кто устал от однотипных произведений, где главный герой с легкостью обходит остальных. Просто дайте шанс этому обаятельному недослизню. Хочу попросить поделиться своим мнением о книге, ведь я даже не знаю, а стоит ли мне писать? Написано в соавторстве с сестрой.

«Джалапіта» Емми Андієвської – філософське оповідання, головним героєм якого є однойменна міфічна істота***. Образ Джалапіти є полісемантичним, він втілює у собі гармонію світобудови і доброту. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста-валети», «Шухлядні краєвиди» та ін. Емма Андієвська – українська письменниця та художниця, яка працює у стилі сюрреалізму та герметизму.

«Подорож» Емми Андієвської – збірка новел, яка характеризується численними експериментами з формою та змістом, домінуванням сюрреалістичних мотивів***. Авторка спонукає читача до нетрадиційного погляду на реальність, де возвеличуються малі речі і спрощуються – вагомі. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста-валети», «Шухлядні краєвиди» та ін. Емма Андієвська – українська письменниця та художниця, яка працює у стилі сюрреалізму та герметизму.

«Спокуси святого Антонія» Емми Андієвської – поетична збірка, у якій авторка в метафоричній формі створює образи відомого біблійного сюжету***. Емма Андієвська здійснює переклад образів живопису на літературу, зокрема, у рядках цієї збірки можна побачити триптих художника Ієроніма Босха «Спокуси святого Антонія», однойменні гравюри М. Шонгауера та однойменну картина С. Далі. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста-валети», «Шухлядні краєвиди» та ін. Емма Андієвська – українська письменниця та художниця, яка працює у стилі сюрреалізму та герметизму.

«Тигри» Емми Андієвської – збірка новел, лейтмотивом якої є самотність сучасної людини у місті***. Авторка акцентує увагу на складностях урбаністичних реалій з життям у квартирах-коробках та шаленим темпом, у якому почасти губиться людяність. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста-валети», «Шухлядні краєвиди» та ін. Емма Андієвська – українська письменниця та художниця, яка працює у стилі сюрреалізму та герметизму