Книги автора: Панас Мирний

Панас Мирний (справжнє ім’я – Опанас Якович Рудченко, 1848–1920) увійшов в історію української літератури як прозаїкноватор, майстер психологічної прози. Його роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» став першою селянською епопеєю, яка охоплює події від катерининських часів до скасування кріпацтва в 1861 році. Головний герой Чіпка Вареник – селянин-бунтар, невтомний шукач правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою». Якщо в літературі романтизму українських Робін Гудів типу Гаркуші й Устима Кармелюка залюбки зводили на п’єдестал, то Чіпка – це альтернатива Робінам Гудам. Роман заперечував можливість кривавих способів утвердження правди і може бути поставлений в один ряд із такими творами, як «Злочин і кара» та «Біси» Ф. Достоєвського. У романі «Повія» зображено трагічну долю бідної селянської дівчини Христі. Нужда та переслідування місцевих багатіїв женуть Христю з рідного села на заробітки в місто. Але й там вона не знаходить щастя – знову насильство, підлість, брехня, що завдають їй страждань і штовхають у прірву…

«Лихі люди» Панаса Мирного – повість, присвячена темі боротьби кращих верств населення за інтереси народу***. Для твору характерна контрастність образів: чесні інтелігенти Петро Телепень і Тимофій Жук протиставляються підступним і лицемірним Шестірному і Григорію Попенку. Перу автора належать й інші прозові твори, зокрема, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні», повісті «Голодна воля», «Лихо давнє й сьогочасне» тощо.

«Повія» Панаса Мирного – це психологічний роман, різноплановий за проблематикою та образною палітрою***. В центрі твору – проблема тяжкого становища жінки, протиставлення села як осередку чистоти місту як центру розпусти і моральної деградації. Роман є найвідомішим твором автора, написаним у жанрі великої прози, серед яких також «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

«Народолюбець» Панаса Мирного – соціально-психологічне оповідання, у якому автор розкриває типову для його творчості проблему взаємин інтелігенції та простого народу***. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Лихий попутав», «Серед степів» тощо.

«Пригода з Кобзарем» Панаса Мирного – оповідання, присвячене темі сприйняття поезії Тараса Шевченка різними людьми***. Герої твору діляться на тих, хто захоплюється нею (пан, його донька, покоївка Марта) і тих, хто проявляє недоброзичливе ставлення (пані поміщиця та вихователі пансіону). Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Палійка», «Серед степів» тощо.

«Згуба» Панаса Мирного – соціально-побутова п’єса, присвячена традиційній для автора темі нелегкої долі жінки***. На подібну тематику написані також й інші твори Панаса Мирного, зокрема, роман «Повія», оповідання «Лихий попутав» тощо.

«У черницях» Панаса Мирного є продовженням п’єси «Лимерівна» і засвідчує формування нового типу драми***. Проблеми свободи особистості, актуалізація морально-філософської тематики присутня у цьому творі. Перу автора належать й інші драматичні твори, зокрема, «Згуба», «Спокуса» та ін.

«Спокуса» Панаса Мирного – п’єса, у якій дійовими особами є відомі біблійні персонажі: Адам, Єва та ін.***. Перу автора належать й інші драматичні твори, зокрема, «Лимерівна», «Згуба» та ін.

«Серед степів» Панаса Мирного – ліричний нарис, для якого характерні імпресіоністичні елементи***. Автор акцентує увага на почуттях героя, який, лишившись наодинці з природою, захоплюється її красою і гармонією. Перу Панаса Мирного належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Палійка», «Морозенко» тощо.

«Рід» Панаса Мирного – психологічне оповідання про хлопця, якого наука завела у моральне зубожіння***. Батьки догоджали йому в усьому, аби вчився і став паном, в результаті чого пиха виросла в хлопця настільки, що він відцурався рідної матері. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Серед степів», «Морозенко» тощо.

«Робота» Панаса Мирного – це філософський нарис-роздум, в якому автор міркує над шляхом людини, над плинністю років***. Працювати, аби зробити хоч щось для рідного краю – ця мета була і є для Панаса Мирного сенсом і радістю всього життя. Перу автора також належать й інші медитативні твори, зокрема, нарис «Рідна мова».

«П’яниця» Панаса Мирного – соціально-психологічна повість, присвячена темі викриття гнилої основи чиновницької служби в Україні***. Перу автора належать й інші прозові твори, зокрема, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні», повісті «Голодна воля», «Лихо давнє й сьогочасне» тощо.

«Перемудрив» Панаса Мирного – п’єса, у якій простежуються риси західноєвропейської комедії***. Вона присвячена проблемі свободи особистості в суспільстві, на перший план тут виходять не побутові конфлікти між людьми, а конфлікти ідей. Перу автора належать й інші драматичні твори, зокрема, «Лимерівна», «Згуба», «Спокуса».

«Палійка» Панаса Мирного – психологічне оповідання про тяжку долю скаліченої дитини, її хворобливе дорослішання і спроби помститися за знущання над нею***. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Як ведеться, так і живеться, «Серед степів» та ін.

«Морозенко» Панаса Мирного – оповідання про хлопчика, який у лютий мороз відправився до хрещеного батька посипати на Новий рік, аби щось дістати їстівного для родини, і змерз***. Проблема селянської бідноти гостро звучить у творі, перу автора належать й інші оповідання, зокрема, «Як ведеться, так і живеться», «Серед степів» тощо.

«Лови» Панаса Мирного – сатирична новела, для якої характерний сюжетний динамізм***. Головний герой, охвачений лихоманкою кар’єризму, відправляється ловити небезпечного злочинця, та замість того ловить на зраді свою дружину. Перу автора належать й інші шедеври малої прози, зокрема, оповідання «Лихий попутав», «Серед степів» та ін.

«Лихий попутав» Панаса Мирного – оповідання, героїня якого – обдурена і зганьблена молода дівчина, що несе хрест свого проступку все життя***. У творі центральним є образ жінки, серед інших творів автора про жіночу долю – роман «Повія».

Своєю промовистою назвою і багатством сюжетних ліній роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» викликає цікавість у читачів та спонукає до роздумів. Основною ідеєю твору є проблема соціальної несправедливості. Головний герой Чіпка шукає свій шлях, але так і не знаходить, адже його життя — постійна боротьба за правду, боротьба, яка ведеться на межі чесних і темних вчинків. Гостре відчуття соціальної нерівності щоразу підживлює бунтарський дух юнака. Сила кохання, вірність, справжня дружба, проблема виховання — усі ці мотиви є наскрізними у творі, що став класикою шкільної програми.

«Як ведеться, так і живеться» Панаса Мирного – цикл оповідань, або, за визначенням автора, «образків з життя», в яких подано низку народних образів***. З особливим психологізмом і майстерністю змальовуються образи дітей. Перу автора належать й інші оповідання, зокрема, «Морозенко», «Серед степів» тощо.

Панас Якович Рудченко (згодом – видатний письменник Панас Мирний) народився 13 (за старим стилем – 1) травня 1849 р. у славному й відомому завдяки М. Гоголю Миргороді, у родині бухгалтера. Коли Панасу виповнилося дев’ять років, його віддали на навчання до Миргородського парафіяльного училища, а через рік, після переїзду родини Рудченків до Гадяча, хлопець продовжив освіту в Гадяцькому повітовому училищі, яке закінчив у 1862 р. Цим й обмежилася освіта майбутнього класика української літератури. З 1863 р. юнак починає служити канцеляристом повітового суду й паралельно збирає фольклор, пише поезії російською й українською мовами (перший його вірш, який зберігся до сьогодні, – «Мучить, давить моє серце…»)… Видання друге.