Книги автора: Николай Васильевич Гоголь

Повість «Ніч проти Різдва» — найвідоміший твір із циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Васильовича Гоголя. Вакула-коваль, головний герой повісті, вирушає до Петербурга за черевичками для своєї коханої Оксани. Фантастичний сюжет повісті гармонійно поєднує реальних героїв і казкових персонажів. Художній переклад твору здійснив видатний український поет — Максим Тадейович Рильський.

«Вечір проти Івана Купала» Миколи Гоголя – одне з оповідань, що входить до збірки «Вечори на хуторі біля Диканьки». Петрусь і Пидорка закохані одне в одного. Однак він –наймит, а вона – дочка заможного селянина, хазяїна Петра. Заради коханої Петро здатен на все, і навіть продати душу чорту. Містичні пригоди купальської ночі обертаються трагедією, коли доводиться пролити невинну кров, а золото, здобуте брудною справою, приносить лише нещастя. Глибинна ідея, динамізм і сюжетна напруженість характерні для твору «Вечір проти Івана Купала». Нижче подано автентичний текст оповідання, яке М. Гоголь написав російською мовою.

Die Geschichte folgt den Taten Pawel Iwanowitsch Tschitschikows, eines Herren mittleren Alters und mittlerer sozialer Schicht. Tschitschikow kommt in einem nicht namentlich genannten kleinen Städtchen an und versucht, sich schnell einen guten Namen zu machen, indem er die vielen unbedeutenden Beamten der Stadt beeindruckt. Trotz seiner begrenzten Mittel lebt er ein extravagantes Leben, um so Verbindungen zu schaffen, die ihm ein Leben mit Reichtum und Macht ermöglichen. Wenn er beispielsweise mit jedem in der Stadt gut Freund ist, kann er leichter seinen bizarren und mysteriösen Plan ausführen, in den Besitz «toter Seelen» zu kommen.

Ebook con un sumario dinámico y detallado: Almas Muertas es una obra maestra del siglo XIX de la literatura rusa, escrita por Nikolái Gógol y publicada en 1842. Gógol la definió como un poema épico en prosa. <br/> Tiene ciertas similitudes con El Quijote pues el protagonista Chíchikov junto con su cochero y un criado emprenden viaje en su troika por los amplios territorios de la vasta Rusia deteniéndose en ciudades y aldeas con la intención de comprar almas, almas muertas. <br/> En el Imperio ruso antes de la emancipación de los siervos en 1861, los propietarios tenían derecho a poseer siervos para cultivar sus tierras. Los siervos eran para la mayoría de los propósitos considerados propiedad del terrateniente, y podrían ser comprados, vendidos o hipotecados en contra, como un bien. Para contar los siervos (y personas en general), se utilizaba la palabra «alma»: por ejemplo, «seis almas de siervos». La trama de la novela se apoya en las «almas muertas» (es decir, «siervos muertos») que se inscriben en los registros de la propiedad. En otro nivel, el título hace referencia a las «almas muertas» de los personajes de Gógol, todo lo cual hace visualizar diferentes aspectos de la póshlost (palabra rusa, quizás más traducida como «banalidad» o «vulgaridad», moral y espiritual, con matices de pretensiones de clase media, la significación falsa, y el filisteísmo).