Зарубежная литература

«Під тихими вербами» Бориса Грінченка – друга частина дилогії, продовження повісті «Серед темної ночі»***. Тут так само гостро звучить проблема соціальної несправедливості, твір має символічне закінчення, яке втілює надію на світле майбутнє. Перу автора належать й інші твори, зокрема, «Батько та дочка», «На розпутті», «Пан Коцький», «Без хліба», «Каторжна», «Сам собі пан» тощо. Борис Грінченко відомий як талановитий письменник, який працював у жанрах прози, поезії та драматургії.

Мистика, триллер, ужасы… Звучит заманчиво, не так ли? Одно произведение соответствующего жанра, написанное мастером своего дела, может увлечь, вскружить голову, заставить дрожать от страха и напряжения в ожидании развязки. А если таких произведений несколько? Представляем вам сборник рассказов популярных американских писателей «Заклятие сатаны» в переводе члена Союза писателей России Бориса Косенкова. Яркий, живой язык этих произведений и великолепный перевод не позволят вам оторваться от книги до тех пор, пока не будет прочитана ее последняя строчка.

«Золотий жук» - пригодницький твір класика американської літератури Едгара Алана По (англ. Edgar Allan Poe, 1809-1849). *** Головний герой на ім’я Вільям Легран розшифровує секретне повідомлення, яке має привести його до захованого скарбу… Едгар По відомий як автор численних оповідань. Серед них - «Тінь», «Падіння дому Ашерів», «Сон», «Побачення», а також вірші «Ворон» і «Лінор». Едгара Аллана По вважають одним з найяскравіших представників американського романтизму. Творець сучасної форми містичного детективу, він захоплює читачів готичною атмосферністю та психологізмом своїх творів.

«Ода радості» Йогана Фрідріха Шіллера – одна з найкращих поезій автора, сповнена життєствердних закликів прославляти все радісне та світле як прояв Божого творіння. Переклад був здійснений видатним українським митцем Дмитром Павличком.

«Хатка в балці» Бориса Грінченка – оповідання, в якому автор майстерно поєднує описи природи з психологічним станом людини.*** Перу автора належать й інші твори, зокрема, «Батько та дочка», «На розпутті», дилогія «Серед темної ночі», «Під тихими вербами», «Пан Коцький», «Без хліба», «Каторжна», «Сам собі пан» тощо. Борис Грінченко відомий як талановитий письменник, який працював у жанрах прози, поезії та драматургії.  

У романі «Чорна рада» описуються події історичного минулого, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. Суперечка за гетьманську булаву перетворюється на темну, нечесну подію, під час якої голота трощить крамниці, селян відганяють кийками і немає ніякої обіцяної рівності. Здається, що не стали на шлях обману лише двоє закоханих — Петро і Леся. Поринаючи в атмосферу темної боротьби за владу, читач знайде в цьому історичному романі чимало актуальних паралелей із сьогоденням.

«Дві милі» Івана Нечуя-Левицького – соціально-побутове оповідання про дівчину, яка завагітніла від парубка, а коли він посватав іншу, намагалася силоміць обвінчатися з ним і відіпхнути суперницю***. У творі діють ті самі персонажі, що й в оповіданні Івана Нечуя-Левицького «Старі гультяї».

«Іван Іванович» Миколи Хвильового – сатиричне оповідання, в якому автор викриває патетику революції і пристосуванців, які вдають із себе щирих партійних діячів***. Найвідомішими творами автора є новели «Я (Романтика)», «Кіт у чоботях», «Арабески», «Мати», «Редактор Карк», «Свиня», «Ревізор», «Повість про санаторійну зону», незакінчений роман «Вальдшнепи». Микола Хвильовий (справжнє ім’я Микола Фітільов)– талановитий український письменник, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму.

«Басурмен» та «Свекор» Степана Васильченка – гумористичні оповідання з легкою ноткою іронії. Описуючи прості життєві ситуації, автор проявляє себе як тонкий психолог. Мати докоряє синові, що той, басурмен, не молиться, сама ж при молитві страшенно чортихається, коли раптом підгорає їжа у горщику. Малий Василько вдає із себе дорослого, однак картина реального дорослого життя, коли ти мусиш бути відповідальним і піклуватися про інших, лякає його. У творах Степана Васильченка поруч із гумором присутні ненав’язлива мудрість і дидактизм.

«Легенды о Христе» - произведение шведской писательницы, первой женщины, получившей Нобелевскую премию по литературе - Сельмы Оттилии Лувис Лагерлеф (швед. Selma Ottilia Lovisa Lagerlof; 20 ноября 1858 - 16 марта 1940) ***. Легенды о Христе написаны по впечатлениям от путешествий по древней иудейской земле. Писательница своими глазами видит вечные христианские святыни. Доброта и любовь побеждают благодаря вмешательству высшей силы. Оковы зла и проклятья над человечеством разрушаются – пришел Спаситель, готовый собственной смертью искупить его грехи. Работы Сельмы Лагерлеф написаны в сказочной манере и основаны на фольклоре. Среди них - романы «Предание о старом поместье» (1899), «Деньги господина Арне» (1904), новеллы «Невидимые узы» (1894), «Королевы из Кунгахэллы» (1899).

«Україна чи Малоросія» Миколи Хвильового – один з найбільш відомих памфлетів автора, в якому він висловлює свої ідеї та думки щодо майбутнього України***. Найвідомішими творами автора є новели «Я (Романтика)», «Кіт у чоботях», «Арабески», «Мати», «Редактор Карк», «Свиня», «Ревізор», «Повість про санаторійну зону», незакінчений роман «Вальдшнепи». Микола Хвильовий (справжнє ім’я Микола Фітільов)– талановитий український письменник, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму.

«Вибрана поезія» Генріха Гейне – добірка, до якої увійшли найбільш відомі вірші автора***. Тематика цих творів – туга нерозділеного кохання. Переклад поезій був здійснений видатним українським митцем Дмитром Павличком.

«В своё время много было сказано о «саудаде», слове, какое стало неотъемлемым от Португалии, с трудом переводимое на другие языки, так оно глубоко и многозначно. На русский язык оно переводится и как просто тоска, и как ностальгия – тоска по родине. Многие поклонники португальской литературы считают, что для современной Португалии это слово потеряло прежнее магическое значение. А были времена, когда это слово было краеугольным камнем философских систем, авторы которых надеялись возродить Португалию. Сегодня я хочу ещё раз войти в эту реку, омывающую берега лузитанской земли, земли Камоэнса и Пессоа, берега единственной Империи поэтов, существовавшей когда-либо в нашем прозаическом мире. И пусть, как всем известно, нельзя войти в одну реку дважды, это всё та же река, всё та же река...». На обложке: Маркеш де Оливейра «Ожидание рыбачьих баркасов», 1892 г. Marques de Oliveira "A espera dos barcos", 1892.

«Січові гості» Пантелеймона Куліша – це оповідання про славетні часи боротьби за волю України, героями якого є гайдамаки. Твір є одним з найкращих зразків малої прози письменника поруч з такими як «Орися», «Циган», «Дівоче серце» тощо.

«Сонячні кларнети» Павла Тичини – перша збірка автора, яка засвідчила неповторний поетичний талант митця***. Використовуючи багатство зорових та слухових образів, автор змальовує ніжні ліричні пейзажі, започатковуючи у книзі свій оригінальний ідіостиль творчості. Світову славу авторові принесли поетичні збірки «Сонячні кларнети», «Замість сонетів і октав», «В космічному оркестрі», «Плуг», «Вітер з України», публіцистичні видання «З минулого – в майбутнє», «Читаю, думаю, нотую», поеми «Шабля Котовського», «Сковорода», «Похорон друга», «З щоденникових записів». Павло Тичина – поет і перекладач, майстер українського символізму, який створив свій унікальний поетичний стиль – кларнетизм.

«Сині етюди» Миколи Хвильового – збірка новел, у яких з надзвичайною майстерністю описуються революційні події буремного ХХ століття***. Для цих творів характерний символізм, багатство поетикальних засобів та імпресіоністичні штрихи. Найвідомішими творами автора є новели «Я (Романтика)», «Кіт у чоботях», «Арабески», «Мати», «Редактор Карк», «Свиня», «Ревізор», «Повість про санаторійну зону», незакінчений роман «Вальдшнепи». Микола Хвильовий (справжнє ім’я Микола Фітільов)– талановитий український письменник, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму.

«Вибрані твори» Педро Кальдерона – добірка, яка складається з двох поезій: «Ті, що були веселістю й красою…» та «Волосся пишне, що йому дала…»***. Ці твори представляють собою настроєво-медитативну лірику, головними мотивами якої є плинність часу та неповторність природної краси. Переклад поезій був здійснений видатним українським митцем Дмитром Павличком.

«На глухім шляху» Миколи Хвильового – лірична новела, для якої характерна схематичність образів і символічний підтекст в усьому***. Виразно звучить у творі думка про духовне відродження, яке принесе новому світу азіатський ренесанс. Найвідомішими творами автора є новели «Я (Романтика)», «Кіт у чоботях», «Арабески», «Мати», «Редактор Карк», «Свиня», «Ревізор», «Повість про санаторійну зону», незакінчений роман «Вальдшнепи». Микола Хвильовий (справжнє ім’я Микола Фітільов)– талановитий український письменник, майстер психологічної новели з елементами романтизму та імпресіонізму.

Комедія у віршах «Мізантроп» належить перу відомого французького драматурга Мольєра, справжнє ім'я якого — Жан Батист Поклен (1622–1673). Переконаний мізантроп Альцест готовий порвати з друзями, щоб не відступитися від своїх принципів. Головний герой вважає, що завжди і за будь-яких обставин слід говорити людям правду в обличчя, ніколи не вдаючись до лестощів… У творі Мольєр сатирично змальовує аморальність, дріб'язковість та улесливість столичного дворянства, продажність суду, а також штучний пафос багатьох літературних творів того часу. Творчість Мольєра мала чималий вплив на подальший розвиток світової драматургії. Іншими відомими творами автора є п'єси «Міщанин-шляхтич», «Удаваний хворий», «Тартюф», «Скупий», «Дон Жуан» та ін.

«Замість сонетів і октав» Павла Тичини – збірка верлібрів, лейтмотивом якої є ідея перемоги добра, актуальні громадянські мотиви тут перемежовуються з легкою настроєвою лірикою***. Світову славу авторові принесли поетичні збірки «Сонячні кларнети», «Замість сонетів і октав», «В космічному оркестрі», «Плуг», «Вітер з України», публіцистичні видання «З минулого – в майбутнє», «Читаю, думаю, нотую», поеми «Шабля Котовського», «Сковорода», «Похорон друга», «З щоденникових записів». Павло Тичина – поет і перекладач, майстер українського символізму, який створив свій унікальний поетичний стиль – кларнетизм.