Книги автора: Говард Филлипс Лавкрафт

Американського письменника, поета і журналіста Говарда Філіпса Лавкрафта (1890–1937) називали Едгаром По ХХ століття. Він працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20–30-х років минулого століття. За життя Лавкрафт не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Його творчість – невичерпне джерело натхнення для кінематографістів, за його творами знято багато фільмів. «Крізь браму срібного ключа» – фантастичне оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1933 р. у співавторстві з Гофманом Прайсом. Події відбуваються в американському місті Новий Орлеан 1932 р. Друзі та родичі зниклого безвісти 1928 р. Рендольфа Картера збираються в його будинку, щоб поділити спадщину. Одним з присутніх виявляється сам Картер, але його зовнішність змінилася до невпізнання. Він розповідає своїм близьким про свої космічні мандри. Здобувши срібного ключа, Картер встав на Шлях, який веде до Остаточної порожнечі «за межами всіх земель, планет і всесвітів». Унаслідок трансформацій він утратив людську подобу і, щоб знову її віднайти, летить на кораблі через безодні Галактики на Землю.

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лав-крафт (1890—1937) працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20—30-х років минулого століття. За життя він не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Фантастична повість «На стрімчаках божевілля» була написана 1931 р. і вперше видана частинами упродовж лютого-квітня 1936 р. в журналі «А$їоипс!іп§ 8їогіе$». Оповідь ведеться від імені геолога Даєра, який брав участь у полярній експедиції. У своїх щоденникових записах він розповідає про те, що серед безкраїх льодів Антарктики можна знайти не лише дику холоднечу. Там є дуже древнє місто, яке існувало іще до появи людей. Ті, хто його збудував, називалися Старійшинами й володіли унікальними знаннями. Однак місто давно спустіло, та чи всі загинули? Які таємниці зберігають льоди Антарктики і хто ховається за їхньою товщею? Які істоти не повинні пробудитися? Бо якщо таке раптом станеться, це означатиме кінець усталеної світобудови…

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лав-крафт (1890—1937) працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20—30-х років минулого століття. За життя він не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. На основі арабського окультизму й езотерики Г. Ф. Лавкрафт вигадав жахливих чудовиськ і демонів, створивши свою власну демонологію, склав ієрархію монстрів, старіших за людство, які лише чекають свого часу на землі – коли вони правитимуть людьми і зло пануватиме в світі. І твори Лавкрафта – передвістя їх повернення. Найвідоміша повість про найжахливіше лавкрафтівське страхіття – «Поклик Ктул-ху» (1928). У ній розповідається про величезне морське чудовисько із довжелезними щупальцями – втілення вселенської гидоти, скуте у бездонній чорній прірві підводного міста Р'льєг у Тихому океані. Та колись воно прокинеться і вийде на поверхню…

Американський письменник, поет і журналіст Говард Філіпс Лавкрафт (1890–1937), який працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики, був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20–30-х років минулого століття, за життя не опублікував жодної книжки, заживши слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Його називали Едгаром По ХХ століття. Творчість Лавкрафта – невичерпне джерело натхнення для кінематографістів, за його творами знято багато фільмів. Головний герой повісті «Тінь над Інсмутом» (1931), подорожуючи, почув про маленьке містечко, зусібіч оточене болотами й овіяне недобрими плітками. Раніше Інсмут був процвітаючим морським портом, але з часом, через епідемію 1846 року, яка забрала життя більшості його населення, занепав. Цього містечка та його незвичайних мешканців цуралися, що й привернуло увагу до нього героя. Але він зовсім не чекав на те, що там побачив. Потрапити в Інсмут було неважко, а от вибратися звідти… Моторошна атмосфера таємничого міста, дивні люди, вигадки п’яного стариганя, уривки слів, погоня – і читач нервово завмирає в очікуванні жахів…

Ктулху, Дагон, Йог-Сотот і багато інших — це темні божества, придумані Говардом Лавкрафтом в 1920-і роки, придбали згодом таку популярність, що сотні творців фантастики, включаючи Ніла Геймана і Стівена Кінга, до сих пір продовжують розширювати його міфологію. Кожен монстр в лавкрафтовскому світі уособлює собою одну з незліченних граней хаосу. Криються в глибинах океану або перебувають в глибині непрохідних лісів, сплячі в єгипетських пірамідах або замуровані в гірських печерах, які з'явилися на нашу планету з зірок або з безодні незліченних століть, вони незмінно ворожі людству і непідвладні розуму. І єдине, що залишається людині — це триматися насторожі…

«Шепотун у пітьмі» – повість американського письменника Говарда Філліпса Лавкрафта, яка належить до циклу «Міфи Ктулху». Так само як і розповідь «Колір з інших світів», вона поєднує у собі елементи жахів та наукової фантастики. У повісті вперше згадуються Мі-Го – раса розумних інопланетних грибів. Розповідь йде від імені Альберта Н. Вілмарта, викладача літератури Міскатонікського університету в Аркгемі, штат Массачусетс. Після того, як у місцевих газетах з'явилися повідомлення про те, що внаслідок небувалої повені у штаті Вермонт багато місцевих жителів бачили в річках тіла дивних створінь, Вілмарт виявляється втягнутим у суперечку щодо істинності та значення таких свідчень. Сам Альберт ставиться до цих розповідей вкрай скептично і вважає, що всьому виною старі місцеві легенди про монстрів, які нібито мешкають десь серед гір і викрадають людей, які насмілилися наблизитися до їх території. Незабаром після цього Альберт отримує лист від Генрі Вентворта Еклі – самотнього вченого, який живе на фермі поблизу містечка Тауншенд, штат Вермонт. У цьому листі Еклі стверджує, що має докази, які остаточно можуть розвіяти всі сумніви Вілмарта щодо реальності існування цих тварюк. Між Еклі та Вілмартом зав'язується жваве листування, в якому вчені обмінюються знайденими відомостями та розповідями про контакти позаземної раси з людьми, про таємні секти та поклоніння іншим істотам, таким як Ктулху та Ньярлатхотеп, який, «набувши людської подоби, одягне воскову маску та мантію, яка буде приховувати»… Інші відомі твори Говарда Філліпса Лавкрафта: «У горах божевілля», «Сни у відьминому домі», «Жах у Ред Хуці», «За пеленою часу», «Морок над Інсмутом», «Алхімік», «Реаніматор», «Із забуття», «Азатот», «Поклик Ктулху», «Коти Ултара», «Жахіття Данвіча», «Прокляття міста Сарнат», «Фестиваль», «Срібний ключ», «Інші боги», «Чужий», «Храм», «Картина у будинку», «Покинутий дім», «Жахливий старий», «Склеп», «Дагон», «За межами», «Що приходить із місяцем».